Національно-патріотичне виховання являється стратегічним питанням для держави, одним із складових національної безпеки України.

Воно піднімаються на рівні Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів.

Сьогодні існує нормативно-правове та методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, Серед головних орієнтирів у роботі є Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходи щодо її реалізації та Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.

Український інститут національної пам’яті назвав 2016 рік, коли Україна відзначає 25-ту річницю Незалежності,  Роком Державності. Сьогодні ми маємо нагоду розповісти учням про українські державотворчі традиції та особистостей, які стали символом боротьби за незалежність.

І в зв'язку із цим, коли ми говоримо про складові патріотизму, безперечно, на першому місці – це любов до Батьківщини, намагання щось покращити в ній та в разі потреби стати на захист її від внутрішніх чи зовнішніх ворогів. Не варто дуже виокремлювати патріотичне виховання з усієї системи, від різних напрямів виховання. Людина, яка любить Батьківщину не вкраде, не кине сміття, не буде зневажливо ставитися до своїх рідних і т.п.

На сьогодні акцентами патріотичного виховання має стати вміння почути іншого, вміння зрозуміти, чому в нього відмінна позиція. Не можна виховувати патріотизм на почутті ненависті і агресії, особливо коли ми говоримо про дітей. Осереддям сьогодні сучасного патріотичного виховання має бути формування переконаності дітей, що сила сьогодні України у єдності, в оцій злагоді ми можемо лише підняти нашу Україну.

Для освітян патріотичне виховання у всі часи було головним і актуальним. Люди, які не залежали від політичної кон'юнктури, від того, чи підходять і створені відповідні умови, займалися роботою національно - патріотичного виховання керуючись власною совістю і обов’язками.

Але після 2014 року настав саме той час, коли у нас є всі можливості зробити національно-патріотичне виховання державною політикою, яка дійсно стане фундаментом держави, фундаментом національної безпеки, 

  Так, сумно, що згідно статистичних досліджень Міністерства молоді та спорту є болюча статистика - захищати Батьківщину зі зброєю в руках не готові 53 відсотки молодих чоловіків. 17 відсотків молодих людей планують іммігрувати з України. 38 відсотків хочуть на деякий час виїхати за кордон на навчання або роботу, а потім повернутися.

(Що потрібно робити державі для виховання національної патріотичної свідомості дітей та молоді? 62 відсотки – поліпшувати умови життя населення, 55 відсотків –  підтримка престижу країни. Молодим людям хочеться пишатися Україною, жити нормально в цій країні. На цьому треба зосередитися. І на цьому має бути наш загальні акценти).

Ми сьогодні повинні виконати державне замовлення на громадянина-патріота.   

 Не можна людину примусити стати патріотом. Це не фізичний стан, не професія,  емоційний стан людини. Запалити іншого цим станом може тільки той, хто горить сам.   

Висновки дітей будуть залежати тільки від акцентів дорослих.

Що може позашкілля зробити, щоб держава була іншою?

Робота має бути системною, обгрунтованою, узгодженою, прогонозованою, мати інформаційне забезпечення. Сьогодні я не буду говорити про результативність, яка вимірюється місцями. Сьогодні особлива увага приділяється впровадженню компетентністного підходу, який  акцентує увагу не тільки на значенні знань, а на здатності використовувати набуті знання.

 Безумовно, у національно-патріотичному вихованні важлива роль гуртків усіх напрямків, але особливе місце займають гуртки туристсько-краєзнавчого профілю. Багаторічний досвід роботи показав про сформовану систему роботи у гуртках спортивно-туристського профілю (Білецьківський НВК) – традиційні туристські змагання в приміщенні та на місцевості, щорічні туристські походи та експедиції дають змогу вивчати і примножувати любов до рідного краю. У краєзнавчих гуртках та гуртках музейної справи існує система пошуково-дослідницької діяльності, що поглиблює інтерес учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті осмисленні й світу. ( на базі Максимівського НВК)

У цьому навчальному році хотілося б розширити мережу гуртків цього напрямку.

Великі можливості мають експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина-Україна», науково-практичні конференції «Пізнання історичної минувшини в іменах – підґрунтя освіти нації», «Полтавщина - земля моя свята», конкурсу  «Відлуння заповітів земляків». Участь у них  показує, що залучення  молоді  до вивчення славних імен, обрядів, історико-культурної спадщини, духовних та культурних надбань є кроком вперед у державотворенні та формуванні цінностей європейців.

Але… на жаль ці можливості використовує не кожен заклад, підходячи формально до поставлених завдань.

Особлива роль у пошуково-дослідницькій роботі, як складовій національно- патріотичного виховання, відводиться шкільним музеям. І на сьогодні актуальним є питання завершення оформлювальних робіт у Потоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів, активізація діяльності музею Білецьківського НВК.

Неабиякий потенціал має МАН. У науково-дослідницьких роботах учасники конкурсу висвітлюють теми, актуальні  для сьогодення, пов’язані з екологією рідного краю, з висвітленням історії Другої світової війни в новому вимірі,   дають рекомендації у виборі життєвих орієнтирів, самопізнанні та пошуку власних вартостей, розвивають інтелектуальні, практичні навички, удосконалюють критичне, творче мислення. І гуртки, і школи зобов’язані використати потенціал МАН. Дуже хотілося б, щоб із 24 робіт з поданої мережі усі мали своє логічне завершення.

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотичної гра "Джура", яка  зазначена в указі Президента як пріоритетна система виховання, діє як загальнодержавна виховна система з національно-патріотичного виховання молоді.

 У грі чітко прослідковується ідеологічна лінія, яку вона в собі несе.

Гра "Джура" має напрямки і державницькі, і етнічно-мистецькі, і туристично-краєзнавчі, і вишкільні, і культурні так далі. Тобто гра "Джура" має на меті виховати гідного громадянина України. Ті діти, які захочуть бути військовими, ними стануть. Ті, що не будуть мати такого бажання, будуть банкірами, політиками, вчителями.

Гра "Джура"  відбувається круглий рік. Вона починається 14 жовтня на День захисника України, і закінчується 24 серпня на День Незалежності України. Виховна система гри «Джура» включає в себе постійну навчально-виховну роботу в кожній школі протягом усього навчального року, дає можливість залучити до спільної дії учнів, педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Це не разовий захід.

Тому необхідно в навчальних закладах здійснити організаційні заходи щодо планування і впровадження гри «Сокіл»(«Джура») в загальноосвітніх навчальних закладах як системи обов’язкових взаємопов’язаних форм організації гри  протягом навчального року.

Сподіваюся на позитивне вирішення у нинішньому навчальному році на відкриття гуртків військово-патріотичного напрямку.

  Так от сьогодні у нас з'явилась нова  еліта в країні.  Це ті солдати, які повертаються з передової. Вони інші, вони мають інші життєві цінності, вони не можуть сприймати несправедливість, брехню, яка оточує ціле суспільство. Оце ті люди, які мають закласти фундамент нового патріотичного виховання.  На героїчних прикладах українських патріотів має базуватися національно-патріотичне виховання учнівської молоді.

Позитивний приклад має співпраця з ГО, козацькими об’єднаннями.

( Як приклад – козаки Потоцької Сотні, які безвідмовно, навіть ініціативно допомагають у проведенні районного етапу гри «Джура» Пташинський К.І.)

Виховання повинно здійснюватися на позитивних прикладах. Формувати позитивний імідж, психологія переможця.

Українці ті люди, які не повинні ходити з простягненою рукою, а ми самодостатні. (потенціал спортсменів).)

 Якщо ми говоримо про державну систему національно-патріотичного виховання, то вона розпочинається в родині, дитячому садочку, школі, але не обмежується віком.  У минулому навчальному році на базі дитячого садочка «Ялинка» відкрито 4 гуртки, серед яких і «Хортинг», а хортинг, як вид боротьби,  започатковано на культурних традиціях українського народу.

У нинішньому навчальному році такий гурток буде відкрито і на базі К.Потоківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Неабияку роль у вихованні національних і патріотичних почуттів несуть у собі і постійно діючі виставки дитячої творчості ( крім технічної мистецька сторона, моральну й духовну культуру українського народу тощо.)

 ( понад 200 дітей), фестиваль дітей та підлітків «Веселкові береги Дніпра», в якому щорічно бере участь понад 300 чоловік.

Сьогодні треба бути зрозумілими молоді, сучасними, привабливими, цікавими з інноваційними формами і методами роботи.

Ми повинні наші всі програми, всю нашу діяльність спрямовувати і показувати, що українці – це є успішні люди, у позашкіллі є перемоги, у нас є здобутки. Ми хочемо популяризувати свою діяльність не тільки у просторі, який шукаємо і знаходимо самі. Сьогодні в районі відсутній інформаційний простір.

Дуже хотілося б, аби наші діти могли брати участь у реалізації власних проектів. Літературна вітальня «Передзвони» - одна з форм практичної діяльності у національно-патріотичному вихованні учнівської молоді, де здійснюються зустрічі з поетами, письменниками, громадськими діячами. Наступним нашим планом є написання поетичних та прозових творів про рідне село. А ще хотілося б проілюструвати це власними силами і видати власну збірку.

Але про національно-патріотичне виховання треба не тільки говорити, а його треба серйозно фінансово підтримати.

( команда «Джура», фінансування програм, заохочення дослідницької діяльності тощо, гурток кераміки).

 Ми знаємо, що сила завжди в єдності. Слід усім, хто відповідає за  відповідну сферу діяльності, сісти за один круглий стіл.

Військово-патріотичне виховання – це не комплекс заходів по формуванню чогось, це створення умов, щоб молодь любила свою державу, була, мала можливість і бажання захищати свою державу і мала надію, що з цієї держави не повинна виїжджати, що комфортні умови, надійне життя будуть створені в Україні. 

На завершення нагадаю слова   Василя Симоненка:

 «Народ мій є! Народ мій завжди буде!

   Ніхто не перекреслить мій народ!» 

Тамара Васильєва, директор БДта