31 жовтня 2016 року літературна вітальня «Передзвони» зібрала небайдужих людей, які всім серцем люблять свій рідний край.
Багато поетів, письменників оспівували його у віршах, піснях, творах різних жанрів. Серед них гість – кременчуцький поет і прозаїк Віталій Головченко.
Як сказав Віталій Андрійович:
«Тобі, мій край, мої пісні,
Мої думки, мої тривоги,
Зринають спогади рясні,
Сивіють пройдені дороги».
А доріг у Віталія Андрійовича ой, як немало. Та дорога, що повела його у світи, виходила з м.Тростянця Сумської області, де народився поет у 1939 році. Друкуватися почав в місцевій районній газеті ще в шкільні роки. Мріяв стати журналістом.
Він упевнений у тому, що людина повинна жити там, де народилася і виросла. Можливо у цьому її щастя.
|
А ще щастя Віталія Андрійовича у його творчості. Адже у його творчому доробку більше 10 книг. Це – «Струни мого серця», «В обіймах долі», «Були ті весни грозовими», «Янгол у вікні»,», «Сини землі», «Коли квітують весни», «Цей дивний світ» та роман-трилогія «Дорогами слави», в яких майстер торкається багатьох тем – природи, кохання, історії, людського буття. Але провідною у його поетиці є тема рідного краю, рідної землі, якій присвячено чимало творів.
|
|
У серці поета живе чудовий куточок української землі, яким пов’язана частинка його долі. Спогади переносять в минуле, що дороге серцю, живлять наснагою, єдністю з родиною і рідним Тростянцем, нагадують про дитячі та юнацькі роки.
Гортаючи сторінки творчості Віталія Андрійовича, встають перед нами картини природи рідного краю. Блукаємо нею зі світанковими росами по шовкових травах, милуємося лісами, полями та степами з грайливим вітром. І не хочеться залишати цю неповторну красу.
Але доля подарувала Віктору Андрійовичу не менш мальовниче і теж дороге серцю місто Кременчук. Вони невід’ємні один від одного. Як каже Віталій Андрійович, це: «Моє – Я, мої болі і радощі».
Із присутніх сьогодні у цій залі кожен висловив свої почуття рідному краю. Діти читали вірші Віталія Головченка, власні вірші і прозу про село, в якому народилися і живуть
| 
