-Що ж, давайте вирішувати: віддати пса до притулку чи, може, батькові Вероніки,-запропонував Назар.

-Мені більше подобається другий варіант. Басік буде у дбайливого господаря, а це краще для нього,- висловила свою думку Оля.

-А можна йогозалишити у нас? Він виправиться, обіцяю! - вигукнув Остап.

-Ні, синку, цей невихований пес не може жити у нас, як ти його навчиш? Чи, може, хочеш, щоб і твої капці погриз? Все. Вирішено!.Завтра зранку віддамо Басіка Вероніці . сказав Назар.

-Тату! Він погризе і їхні капці. Краще повести його до кінолога, і тоді він перестане робити шкоду!.

-За навчання у спеціаліста треба викладати неабиякі гроші. В нашому випадку краще віддати Басіка до притулку,- стояв на своєму Назар.

-У мене є ідея! Моя давня подруга-кінологиня, і, напевно, згодиться навчити Басіка безкоштовно!- згадала Оля.

-А Верогіка пограється з Басіком і на прогулянці!-радісно вигукнув Остап.

-Добре, дамо Басіку шанс виправитися. Пес він хороший, тож телефонуй подрузі, -згодився Назар.

Оля тут же домовилася з подругою і виголосила:

-Завтра зранку  ведемо  Басіка до кінологині!

Песик зрадів, що залишається, але довго думав: "Знову це дивне слово, - "безкоштовно". Що воно означає? І хто така кінологиня?І чи не зробить вона песику  нічого поганого?" Але пригадав, що це не просто кінологиня, а ще й подруга Олі, дружини Назара. А Оля дружить із приємними людьми.Заспокївшись, песик поринув у сон.

Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв чоловік, з яким Назар розмовляв на прогулянці.Біля нього була русява дівчинка невеликого зросту.

-Продайте свого песика.Він дуже сподобався Вероніці.

Басик сподівався, що його не віддадуть. але на великий подив почув: "Звісно, ми продамо його".

Оля теж не суперечила. Навіть його маленький господар Остап легко погодився  на пропозицію. Чоловік заплатив гроші, а Назар передав йому пса. Басік запручався, і коли рука лягла на зашийок, щоб погладити, він не втримався і вкусив її. На нього щось упало і пес побачив навколо себе багато ніг і почув оббурені голоси:"Викинути на вулицю треба! Здати в притулок треба!".- і кричали так, що песик зіщулився.Аж раптом почув голос Остапа: "Прокидайся, нам треба йти до кінологині!Ти так неспокійно спав, що я захвилювався, чи не сталося щось з тобою".

Басік хотів сказати, що це все сон, але хлопчик почув лише: "Гав!"

Песик поглянув на двері, але покупців там не було.Отже, це все тільки наснилося.

Пройшов час. Після занять з кінологинею, на які Басік добросовісно ходив із Остапом, пес багато чому навчився і поділився досвідом з Фоксі. На прогулянках грався з Веронікою.А колиприходили гості, песик чемно підносив  гостьові капці.

Булат Софія, вихованка гуртка"Шкільна журналістика"