Контрольна для дорослих

Заглянути в душу вчителів різних поколінь , наприклад, Омельницького та Білецьківського НВК, Пришибської та Недогарківської ЗОШ, мені, методисту БДтаЮТ, видалась нагода  за допомогою контрольної на тему «Як живеш, учителю?».Мої колеги, орачі педагогічної ниви, сіячі доброго, вічного, вирішували і вирішують складні життєві завдання, хто продовжує разом з учнями за шкільною партою, а хто –вже на відпочинку. І кожен по-свойому, але вони постійно пізнають себе, як Сковорода. Для одних життя-це подорож, для інших – штучна екосистема, тобто радіють сонцю, літу, квітам, Пслу, тваринам-улюбленцям. Лірику шукають у створенні щасливих моментів для своїх підопічних: онуків, вихованців, учнів. Виводять нові теореми: « Повір, не в дитинстві життя початок бере, а після пенсії!», « Грамотній людині і в лісі світло, а невченій і посеред степу-ніч», « Бог покарає кривдників», «Бути в середовищі безпосередності, щирості, безкорисливості—це можливість щоденних маленьких відкриттів, це маленький шанс хоч трохи зробити цей світ добрішим», «Кожен день у школі відкриваю щось нове», « Моя професія нелегка, але любов до дітей-це головне», «Живу добре, але, як завжди не вистачає грошей на життя», «Справжнє життя тільки у відпустці», «Більше посміхайтесь!», « Перші кроки нелегкі!», «Живу життям школи», «Намагаюсь підтримувати дружню атмосферу із вчительським та учнівським колективом».

 Впевнені, що тільки від учителя залежить, як побудує він свої заняття, як вдасться справитись із швидкоплинними кадрами шкільного життя, як від талановитого режисера залежить що це буде, чи «шкільний блокбастер, чи Божественна комедія».

Вчителі-великі мрійники. Ними пройдено багато незвіданих доріг. Проаналізовано різні варіанти розв’язання завдань і проблем. Знайдено різні шляхи доведення. Не раз вони ставили своїх учнів перед вибором:бути чи не бути, чи правильно вчинив герой, за  чи проти.

А скільки за життя нашого старшого покоління не здійснилося мрій: були на те різні причини: Друга світова війна, післявоєнна розруха, колективізація, перестройка, БАМ. Вони не сприяли прогресу, розвитку України, покращенню добробуту, демократії, незалежності. Покоління тих, що народилось в Радянському Союзі, свято вірило в перемогу радянського народу над завданнями,  які ставить перед ними батьківщина, над перемогою добра над злом, над несправедливістю, над тим, що комуністичне майбутнє- не за горами. Але міф щасливого майбуття розвіявся, коли вони на власні очі побачили, що країни, які обрали інший шлях розвитку-далеко попереду і добробут їхніх громадян значно виріс.

Наше вчительство –високо інтелектуальне-воно систематично працює над собою  і веде за собою молодь. Молодь мислить більш практично: їм хочеться одягатись у красиві, нові сукні. Більше вірить у казку, ніж в реальне життя.

Складна життєва ситуація, в якій зараз опинилась Україна, показала, як важливо зараз виважено і правильно підійти до оцінки подій, які є загрозою не тільки українцям, а й всій Європі, людству. Як не впасти духом, як використати життєвий досвід старшого покоління для подолання перешкод у розбудові незалежної України. Як у своєму рідному селі чи місті бути активним у громадському і суспільному житті. Є багато прикладів, які є достойними українців у кожній школі- і в цьому , вважаю, заслуга вчителя.

Твори українських письменників : Марії Матіос «Солодка Даруся», Ю.Мушкетика «Гетьманський скарб», В.Шовкошитного «Герої народжуються на могилах героїв», «Боривітри», Миколи Базіва «Армагедон на майдані» застерігають нас, українців, не наробити помилок, щоб зберегти державу.

Красивим почерком написала вчителька: « Хочеться тиші та миру…і щоб гомоніла Україна не гарматами, а єдиною державною мовою і мовами інших народів, які будуть патріотами єдиної, справді незалежної, соборної України».

І не старомодні наші вчителі- вони оригінальні, завжди сучасні!